Лялька в житті дитини.
Чому навчають ляльки

Лялька – це іграшка, з якою грають «в життя». Вона вчить відтворювати стереотипи жіночої поведінки: догляд за дитиною, її годування, вкладання спати і інші дії, які в звичайному житті спрямовані на самого малюка. В іграх з ляльками відпрацьовуються і моральні моделі поведінки: ляльки ввічливо знайомляться один з одним або б’ються, ляльку може бути шкода, вона може погано себе поводити і т.п.

До того ж гра в ляльки – найсильніший засіб психологічної підтримки для дітей. Разом з лялькою малюк проживає свої радощі й прикрощі, сварки і образи, програє ситуації і змінює їх фінал на позитивний. Це дозволяє йому позбутися від тривожності і знайти душевну рівновагу.

Коли і які ляльки купувати дитині

У віці до року дитина ще не вміє гратися в ляльки, тому кращою «лялькою» для неї стають батьки. Участь дорослих у дитячих іграх – обов’язкова, адже гратися просто так, без допомоги батьків, малюк не навчиться.

У рік вже можна купити малюкові першого простенького пупса. Але до двох років діти ляльок не виділяють серед інших іграшок. Її кидають, тримають то за волосся, то за ногу.

У 3-4 роки дитина вже починає усвідомлювати, що лялька – іграшка особлива. Дівчинка з особливим захопленням сповиває і купає своїх «дітей» (пупсів) або одягає великих ляльок-красунь.

До 5-ти років дитина починає себе ідентифікувати з лялькою, мріяти про неї, любити деяких ляльок більше, ніж інших. Старший дошкільний вік з його більш складними рольовими іграми вимагає вже вдосконалених ляльок. Рольові ігри в дочки-матері граються з особливим захопленням. Підійдуть «складні» пупси, які багато вміють: їх годують, поять, змінюють їм памперси, саджають на горщик і т.п. Постарайтеся тільки, щоб лялька з такими майже дитячими функціями все ж таки не була напхана електронікою, не нагадувала вимогливого вихованця-тамагочі або справжню дитину, що реагує на кожен рух своєї маленької «мами». Інакше і до неврозу недалеко.

Чи може хлопчик гратися ляльками?

Не просто може, дуже бажано, щоб він грався ними, не зустрічаючи негативної реакції батьків. На жаль, зацікавившись «дівчачою іграшкою», малюк чоловічої статі дуже швидко розуміє, що дорослим це не дуже подобається – і повністю переключається на пістолети, машинки і конструктори. Але, ляльки потрібні і хлопчикам, і дівчаткам буквально з дитинства. Спочатку – неваляшки і матрьошки, потім пупси, про які треба дбати, попутно освоюючи навички одягання, виробляючи ритуали годування і укладання спати. Хлопчики у віці трохи більше року проявляють такий же інтерес до ляльок, як і до їх «транспортних засобів» – колясок. Потім, в 2-3 роки, настає ера сюжетних ігор, і в коробці з іграшками повинні з’явитися невеликі лялечки, бажано – сім’я. Добре, якщо вони рухливі і різностатеві. У 4-5 років настає черга рольових ляльок – солдатиків, пожежних і т.п. Бажано, щоб ляльки хлопчиків і виглядали як хлопчики, і були зовні близькі йому за віком. Адже лялька – це виразник потреб дитини, за допомогою якого він вчиться спілкуватися, розуміти себе та інших.

На відміну від дівчаток, хлопчикам не потрібен великий набір посуду та аксесуарів для ляльок. Мінімальний набір посуду та меблів хлопчикові буде набагато цікавіше урізноманітнити за допомогою конструкторів або кубиків.