Пам'ятка для батьків майбутніх першокласників
"Як розвивати навчальні здібності дитини"

Про увагу дошкільника

Характерною рисою дитини дошкільного віку є те, що її увагу привертають привабливі зовні предмети. Увага залишається доти зосередженою, поки зберігається інтерес до об’єктів: предметів, подій, людей. Увага в цьому віці є мимовільною і рідко виникає під впливом якої-небудь поставленої мети.

Появі й розвитку довільної уваги передує формування регульованого сприйняття й активне володіння мовою. Чим краще розвинута мова в дитини дошкільного віку, чим вищий рівень розвитку сприйняття, тим раніше сформується довільна увага. Для того, щоб дошкільник вчився керувати своєю увагою, його слід просити більше міркувати вголос. Стійкість уваги залежить від індивідуальних особливостей дітей дошкільного віку. Нервові й хворобливі діти частіше відволікаються, ніж спокійні й здорові.

Вправи на розвиток концентрації та стійкості уваги

1. У друкованому тексті закресліть букву «а», а букву «б» підкресліть. Фіксується час виконання та допущені помилки.
2. Знайдіть відмінності на двох малюнках. (Готуються 2 пари малюнків, які мають по 10-15 відмінностей).
3. Домалюйте малюнки.
4. Уважно слухайте і плескайте в долоні, коли почуєте слово-назву тварини: стіл, ліжко, ведмідь, зошит, книжка, горобець, виделка і т.д.

Пам’ять шестирічної дитини

У дітей шестирічного віку переважає мимовільна пам'ять. Дитина легко і надовго запам’ятовує те, що викликало її мимовільний інтерес, що захопило її своєю яскравістю, незвичністю; запам’ятовує краще те, з чим вона активно діяла (грала, конструювала тощо). Суттєву роль при цьому відіграє слово. Якщо предмети, з якими зустрічається дитина, називаються, то вона запам’ятовує їх краще.

На цьому етапі життя в психіці дитини з’являється важливе новоутворення – виникає довільна пам'ять. Вона виникає в тому випадку, коли дитина стикається з умовами, які вимагають від неї активного запам’ятовування і пригадування. Найбільш сприятливі умови для запам’ятовування, коли дитина виконує доручення дорослого в ігровій діяльності.

Вправи-ігри для розвитку пам’яті

1. «Я поклав у мішок».
Той, хто починає гру, говорить: «Я поклав у мішок яблука». Наступний гравець повторює сказане і додає своє слово. І так далі.

2. «Я - фотоапарат».
Протягом декількох секунд уважно розгляньте всі предмети, які знаходяться на столі. Потім заплющіть очі та перерахуйте те, що запам’ятали.

3. «Чого не стало»
Розкладіть на столі 7-10 предметів. Дитина протягом декількох секунд запам’ятовує їх, а потім закриває очі. Ви прибираєте спочатку 1 предмет. Дитина відкриває очі і визначає, чого не стало. Потім завдання ускладнюйте, прибираючи 2-3 предмети.

Про мислення і мову дитини

Мислення дитини пов’язане з її знаннями. В процесі розумової діяльності відбувається розширення об’єму і поглиблення знань про навколишній світ. Ці стабільні знання утворюють ядро пізнавальної сфери дитини.

Вирішуючи завдання, встановлюючи зв’язки і відношення між предметами, шестирічна дитина використовує ті самі форми навчальної діяльності, що і дорослі: наочно-діючу, наочно-образну, наочно-логічну.

Наочно-діюче мислення здійснюється шляхом реальної дії з предметами і виникає ще в ранньому віці.

Найчастіше використовується образне мислення, коли дитина для вирішення завдань оперує уже не самими предметами, а їх образами.

У 6 років починає формуватись також логічне мислення. Але найбільше значення для подальшого успішного навчання у школі має формування образного мислення. Рівень розвитку логічного мислення, як показало спеціальне дослідження, на цьому етапі ще не гарантує успішності навчання.

Образне мислення дозволяє дитині намітити потенційно можливий спосіб дії, виходячи із особливостей конкретного завдання.

Якщо ж цей процес здійснюється за допомогою абстрактного мислення, то врахування багатьох окремих особливостей ситуації стає для дитини досить важким.

Розвитку образного мислення сприяють, поряд із навчальною, й інші види діяльності (малювання, ліплення, слухання казок, драматизація, конструювання).

З розвитком мислення тісно пов’язана мова дитини. 6 років – це період її інтенсивного розвитку. До моменту вступу до школи дитина практично оволодіває словником, звуковим складом та граматикою рідної мови.

Розвиток голосового апарату дає можливість шестирічній дитині правильно вимовляти всі звуки рідної мови. Але зустрічаються діти з дефектами мови, які не вимовляють окремі звуки. Причина в недостатній рухливості мускулатури артикуляційного апарату, неправильній вимові окремих членів сім’ї. З такими дітьми повинен займатись логопед. Не слід затягувати з цими заняттями, тому що неправильна вимова буде заважати дитині оволодівати граматикою.

Особливого значення в шестирічному віці набуває розвиток фонематичного слуху – здібність відтворити на слух звуки мови, розпізнавати і узагальнювати їх у словах.

Вправи для розвитку мислення

1. Чим схожі і чим відрізняються муха і метелик, стіл і стільці, книжка і зошит.
2. Один із учасників починає слово, вимовляючи перший склад, інший його закінчує.
3. Знайдіть «зайве» слово: хоробрий, злий, сміливий, відважний;яблуко, слива, огірок, груша;молоко, сир, сметана, хліб.

Вправи-ігри на розвиток активного словника дитини

Який цей предмет? Завдання:дібрати прикметники.
Показую чашку, цукерку, олівець, книгу, яблуко, плаття.

Що роблять із цим предметом?
Завдання:дібрати дієслова.
Слова: хустина, земля, картопля, стілець, автомобіль.

Назви навпаки

Завдання:дібрати антоніми.
Слова: добрий, старий, чорний, світлий, великий, довгий, високий, широкий, товстий, гострий, веселий, сміливий, швидкий, гарячий, густий, хворий.

Правила занять із шестирічною дитиною

1. Заняття мають будуватися на принципі добровільності та зацікавленості.
2. Тривалість заняття не має перевищувати 20-25 хвилин з обов’язковою фізкультурною паузою.
3. Не намагайтеся чогось навчити дитину, коли вона стомлена, роздратована.
4. Найголовніше, щоб заняття були не довготривалими, а регулярними, обов’язково враховували індивідуальний темп розвитку маляти.
5. Підготовка до школи має бути системною, комплексною, відповідати віковим та індивідуальним особливостям дитини.