Ігровий стретчинг - корисна забава для малюків

Стретчинг – це система вправ на статичне розтягнення хребта та м’язів тіла. Ці вправи дають змогу запобігати порушенню постави, мають оздоровчий вплив на весь організм, допомагають активізувати його захисні сили. Крім того, стретчинг використовується для профілактики плоскостопості. Фактично, стретчинг передбачає вправи на зміцнення й поліпшення еластичності та гнучкості м’язів й однаково корисний як для дітей, так і для дорослих

На думку провідних фахівців з фізичного виховання, заняття на розтягнення є одним із найефективніших методів попередження травм, підтримання рухливості, зняття перевантаження, а також підвищення працездатності. Саме тому комплекс вправ зі стретчингу було внесено до державних методичних рекомендацій щодо фізичного розвитку дітей в умовах дошкільного освітнього закладу.

Найбільша привабливість ігрового стретчингу для дітей полягає у виконанні легких фізичних вправ під час слухання казки або музики. В такому разі малюк з цікавістю виконує рухи, а також розвиває увагу та уяву.

Ігровий стретчинг не має вікових обмежень, але для дітей 3–4 років достатньо 4–5 повторень кожної вправи; для дітей 5 років – 5–7; старші дошкільнята впораються з повторенням вправ 8–10 разів. Загалом, стретчинг має займати 20–30 хвилин. Оскільки заняття на розтягування в основному передбачають виконання більшості вправ лежачи на спині, необхідно мати гімнастичний килимок або ковдру. Для ефективного тренування м’язів слід повторювати вправи не менше ніж двічі на тиждень.

Казку для ігрового стретчингу легко придумати самому, застосовуючи основні вправи на розтягнення. Казки для заняття можуть бути різноманітними. Вони можуть включати в себе елементи виховання або ж присвячуватися окремим розвивальним темам, бути повчального або розважального характеру.

Ось приклад однієї з таких казок.

У маленькому містечку жило веселе кошеня Рудько (діти встають накарачки, вигинають спину та піднімають голову, зображуючи кошеня).

Одного сонячного ранку Рудько прокинувся, гарненько потягнувся (діти мають стати на коліна, руки підняти вгору, долоні складені разом; потім повільно нахилитися донизу, поки чоло та ребра долонь не торкнуться підлоги) і швиденько побіг гратися на улюблене горище. (Вправа «Біг». Діти лежать на животі, руки під підборіддям, і по черзі згинають ноги в колінах, п'ятками дістаючи до сідничок.)

Та коли кошеня піднялося східцями, воно побачило, що не дверях горища висить здоровенний замок. (Вправа «Замок». Діти переносять зігнуту в лікті праву руку через плече долонею всередину, а ліву заносять за спину долонею назовні. Беруть пальці обох рук в «замочок», лівою рукою тягнуть униз. Повертаються у вихідне положення. Повторюють, змінивши руки.)

Рудько сидів (діти сидять на п’ятах) і засмучено поглядав на двері. Аж раптом кошеня згадало, що давно не було у садочку, де достигли запашні яблука та груші. Не гаючи часу, Рудько побіг у садок (вправа «Біг»).

У затінку дерев кошеня милувалося барвистими метеликами (діти сидять, підігнувши ноги, по-турецьки), які кружляли та перелітали з квітки на квітку (діти показують метелика: сидять на п’ятах, руки кладуть на пояс і махають «крильцями»).

Враз Рудько почув дивний скрегіт і налякано принишкло у траві (діти сидять на п’ятах). Набравшись мужності, він озирнувся і побачив… жабеня, що квакало біля нього. (Вправа «Жабеня». Діти стоять із широко розставленими ногами і руками, зігнутими в ліктях, імітуючи лапи жабки. Потім присідають, розводячи коліна в сторони). Кошеня не могло втриматися і від сміху почало качатися по траві. (Діти сидять, обхопивши ноги, зігнуті в колінах. Далі притискають голову до колін, обережно перекочуються на спину і повертаються у вихідне положення.)

Цілий день Рудько та жабеня стрибали наввипередки у садку (діти підстрибують на місці). Коли ж сонечко почало сідати, кошеня вирішило повертатися додому. Воно поважно ступало по подвір’ю і мріяло, аби швидше настав новий день, і воно знову зустрілося з жабеням. (Діти марширують, стоячи на одному місці, високо піднімаючи коліна. Спина пряма.)

Беручи до уваги основні вправи зі стретчингу, які наведені вище у казці, важливо притримуватися правил: динамічні рухи (вправи «Жабеня», «Біг», стрибки) потрібно чергувати зі статичними завданнями (сидіння на п’ятах, по-турецьки тощо). Стретчинг має виконуватися у повільному темпі та не викликати у дітей втоми.

Таким чином, ігровий стретчинг може урізноманітнити заняття з фізичного виховання і стати цікавою забавою для малюків.