Дитина та спорт: коли починати тренування

Якщо в деякі спортивні секції приймають дітей з чотирьох або п'яти років, це зовсім не означає, що потрібно віддавати туди дитину вже з цього віку. Не варто орієнтуватися й на те, в якому віці ваші сусіди або знайомі записують дитину в секцію. Щоб визначити, з якого ж віку дитині можна займатися спортом, необхідно розібратися в специфіці фізичного та психологічного розвитку дітей і розвіяти міфи, через які батьки віддають дитину в спортивні секції з раннього віку.

Чи корисні заняття спортом у ранньому віці?

Дитячі спортивні секції в нашій країні є своєрідним аналогом культурної традиції. Багато батьків думають, що спорт – це найкраще заняття для дитини. Однак насправді заняття спортом з раннього віку можуть негативно позначитися на її емоційній сфері.

Батьки схильні бачити в спортивних секціях спосіб виростити з дитини чемпіона. Вони думають, що чим раніше віддадуть туди дитину, тим кращих результатів вона досягне. Але вчені стверджують, що успішність дитини в спорті не пов'язана із заняттями ним з раннього віку. У багатьох випадках діти, які мають спортивний талант, перевершують так званих «ранніх зірок» через 1-3 роки тренувань. Підтвердженням цьому є й те, що багато спортивних зірок світової величини починали займатися спортом в порівняно пізньому віці.

Заняття спортом з раннього віку також може призводити до емоційного вигоряння в дитини. Це відбувається тоді, коли дитина фізично й емоційно виснажується та втрачає інтерес до спорту. Емоційне вигоряння відбувається ще й тому, що дитячий спорт орієнтований на зовнішні досягнення (нагороди, перемоги в чемпіонатах). Це знижує внутрішню мотивацію дитини до занять спортом, особливо в старшому віці.

Якщо ви вирішили віддати свого чотирирічного малюка в спортивну секцію, потрібно також звернути увагу на програму тренувань. Подумайте про свою маленьку дитину – її світ ще занадто обмежений, а концентрація уваги дуже низька. Дитина звикла грати спонтанно, неорганізовано. Однак командна гра вимагає великої організованості, а це суперечить природі дитини.

Маленькі діти егоцентричні, вони поки ще не розуміють, що потрібно для командної гри. Вони навіть не розуміють, що відбувається під час гри. Тренування за програмою не зовсім сприятливі для маленьких дітей, тому що вони найчастіше є спрощеною версією програм для дорослих і не відповідають рівню розвитку дітей.

Тренери теж не завжди розуміють рівень розвитку та здібностей дітей молодшого віку. Програми тренувань, що не відповідають віку, в поєднанні із завищеними очікуваннями тренера можуть стати для дитини поганим досвідом. Тренуючись за такими програмами, дитина схильна відчувати, що її підготовки недостатньо для успішних виступів, її самооцінка й бажання займатися спортом знижуються. На жаль, до цього особливо схильні здібні діти, які розкриваються пізно, а спочатку показують не такі високі результати, як «ранні зірки».

Програми тренувань, що відповідають рівню розвитку дітей, повинні ґрунтуватися на експериментах та іграх з обмеженою кількістю правил, у яких задіяні базові навички, необхідні для даного виду спорту. Діти в першу чергу повинні отримувати задоволення від активної участі в грі. Починайте з розвитку базових навичок і формування позитивного ставлення до спорту, і тільки потім переходьте до більш складних навичок. Зачекайте, поки діти будуть до цього готові.

Коли дитина готова до занять спортом?

Кожна дитина розвивається у своєму власному темпі, а всі діти проходять одні й ті ж стадії розвитку. Дитина готова до спортивних змагань тоді, коли вона досить розвинена фізично та психічно, а також розвинена її пізнавальна сфера.

Фізична готовність означає, що дитина фізично готова відреагувати на певну ситуацію: у неї досить розвинені витривалість і сила, необхідні для занять певним видом спорту. У більшості дітей це не викликає ускладнень.

Набагато складнішою проблемою є психічна й пізнавальна готовність. Як стверджують експерти, психологічна готовність передбачає бажання дитини порівнювати свої навички з навичками інших і пізнавальну зрілість, яка дозволяє їй зрозуміти змагальний процес.

Здатність порівнювати свої навички з навичками інших формується в дитини до 5-6 років. Однак до 8-9 років вона оцінює свої навички на основі зовнішніх факторів: результатів гри, перемог або поразок, а також на основі зворотного зв'язку від тренера або батьків. Таким чином, у 8-9 років дитина може ще не розуміти всю складність змагального процесу й не бути повністю готовою до командних змагань з психологічної або пізнавальної точки зору. Так, наприклад, гра у футбол у цьому віці може нагадувати хаотичний біг дітей по полю під крики тренера й батьків.

Соціальні навички та співробітництво необхідні для гри в команді. У восьмирічному віці вони можуть бути ще недостатньо розвинені. У віці від 8 до 12 років у дитини розвивається навичка бачення й розуміння ролей і позицій. У міру дорослішання діти переходять від егоцентричної позиції до бачення ситуації збоку. Це означає, що вони можуть бачити речі під іншим кутом зору. Така зміна сприйняття відбувається приблизно до 12 років, тому в більш ранньому віці дитина ще не володіє достатнім рівнем пізнавальної зрілості й не розуміє змагального процесу.

Більшість експертів з дитячого розвитку вважають, що дітям не варто систематично займатися спортом до 8 років. Тренери й автори програм тренувань повинні пам'ятати, що й у 8 років у дітей може бути ще не сформоване розуміння стратегії й ролей у команді. Також слід пам'ятати, що акцент у цьому віці необхідно робити на розвитку навичок, а не на змаганні чи командних стратегіях. Програми тренувань, у яких акцент робиться на досягненні результату, змаганні й т. ін., потрібно використовувати з 12-річного віку, коли дитина може краще розуміти ситуацію.

Рекомендації батькам

Немає нічого поганого в тому, що ви хочете, щоб ваша дитина була фізично активною. Більш того, фізичну активність дітей потрібно заохочувати усіма можливими способами, і спорт цьому сприяє. Але важливо пам'ятати про те, що в дитини є певні вікові потреби, які пов'язані з рівнем її розвитку. Дитячі спортивні секції часто організовані за подобою дорослих, і вікова специфіка в організації тренувань часто не береться до уваги. Тренери часто не мають достатніх знань про розвиток дітей, необхідних для того, щоб справлятися з важкими дітьми. Вони ставлять перед ними занадто високі очікування, що викликає в них лише розлад. Якщо ви хочете віддати дитину в спортивну секцію – уважно вивчіть програму тренувань. Діти повинні отримувати задоволення від занять спортом і зберегти інтерес до фізичної активності протягом усього життя.