Повернутися до звичайного режиму

Як з користю дивитися мультфільми

/Files/photogallery/17821758.jpgДля багатьох дорослих мультфільми стають просто ожилою казкою. Для дітей же вони - реальність, нехай навіть і не справжнього світу, але реальність дитячого світу, де є сусідами гноми і люди, добрі тварини і страшенні лиходії - лісові чудовиська. Читати - значить зрозуміти, побачити ж - означає повірити в реальність того, що відбувається по той бік "блакитного" екрану.

Дослідник Марш Кіндер вказує на цей привабливий для дорослих бік мультиплікації: "Вони вважають за краще дивитися мультфільми, тому що їх текучі образи можуть бути легко відмежовані від незмінних об'єктів реального життя" ("Playing with power in movies, television and video games ...") .

В останні роки мультфільми стають все більш і більш наближеними до справжнього життя: ті ж проблеми (гроші, екологія, боротьба за владу, злочини). Деякі мультфільми досить реалістично відтворюють безпосередні стосунки між дітьми і дорослими. І тут, безумовно, варто задуматися про те, наскільки адекватно дітям показують ті чи інші сторони життя, наскільки допустима демонстрація насильства, що несе в собі авторська інтерпретація світу, добра і зла. Існує думка, що діти не витримують демонстрацію великої кількості дорослих проблем в мультфільмах.

Рішення педагогічної (а може, і етичної) проблеми знаходиться в розмежуванні та аналізі мультфільмів: що дитина сприйме адекватно, а що - ні. Тут кожен з батьків повинен провести приватну діагностику зі своїм чадом: по-перше, осмислюючи гру дітей, породжену мультфільмом, і, по-друге, займаючись спільною творчістю, наприклад: малюванням, ліпленням, написанням невеликих оповідань або віршів. І все це після перегляду мультфільму і виділення його основних мотивів.

Батьки, вихователі повинні заохочувати творчі прояви дитини, адже подальше життя дасть не так вже й багато приводів для фантазії, вимагаючи постійної роботи пам'яті, логіки, мислення. Однак повноцінна людина, гармонійна і психічно здорова особистість, вихована в дусі творчості і необмеженої уяви, завжди знайде правильне рішення і прихований, на перший погляд, вихід з будь-якої життєвої ситуації.

Людину виховує суспільство; соціалізація, становлення особистості відбувається в умовах взаємодії "я" і зовнішнього світу. На відміну від людини, тваринам у спадщину в готовому вигляді передаються здатності пристосовуватися. З людиною справа інакша: природа не дала дитині при народженні всіх необхідних форм поведінки.

Вона опановує їх протягом дитинства. Отже, дитина входить у це життя, щоб оволодіти мовою, мисленням, уявою, зрозуміти взаємини людей, в кінцевому підсумку, щоб стати повноцінним членом суспільства і одночасно розвинути свої індивідуальні властивості. Починається активний процес пізнання, який стимулюється таємничістю навколишнього світу. Джерелом знань і рушійною силою до дії стають не тільки реально існуючі предмети, явища, але й ігри, які є дзеркалом навколишнього життя дитини.

Дитяча гра безпосередньо пов'язана з переосмисленням мультфільмів, використанням їх сюжетів у грі. Мультфільми, як і гра, є свого роду символами, сигналами, що викликають у свідомості дитини певні реакції. Очевидно, що мультфільми впливають на розвиток дитини: вже тільки те, що ці "бігаючі картинки" провокують гру, яка стає основою для майбутньої діяльності та соціальних ролей, дозволяє виділити їх на фоні впливу навколишнього світу. Те, як буде здійснюватися цей розвиток, і чи зможе дитина перейти незабаром в реальний світ, а не назавжди залишитися в світі фантазій, залежить і від дорослих, і від навколишнього середовища.

Батьки, безумовно, повинні виявити підвищену увагу до ігор дітей, породжених мультфільмами, адже в них, як ми вже зрозуміли, приховані глибинні процеси, що визначають становлення і розвиток особистості дитини. Як тільки в грі починає виявлятися жорстокість, відчуженість від реальності в такій мірі, що дитина не може розмежувати вигадку і істину, потрібно негайне втручання батьків, яким необхідно діяти за такою схемою.

  • Дізнатися, який персонаж копіює дитина, і чому саме його.
  • Поцікавитися, що приваблює дитину в даному мультфільмі.
  • Пояснити дитині за допомогою певних стимулів (наприклад: дружба з однолітками, гарні оцінки, заохочення батьків, гарні або бажані іграшки і т. д.), що такою поведінкою, що копіює героя мультфільму, вона доб'ється швидше зворотного.
  • Спільно подивитися мультфільми, наприклад, один з наведених нижче, і попросити дитину самостійно скласти формулу: добрий (розумний, красивий) герой - щастя, любов, дружба; злий (хитрий, підступний) - нещастя, тощо.

    Мультиплікаційний фільм можна використовувати з метою виховання. Отже, батьки перш, ніж допускати дитину до екрану, повинні переглянути мультфільм, ознайомитися з ним, спробувати виділити плюси і мінуси в побаченому, інший варіант - спільний перегляд фільму і його обговорення. Наведемо приклад виділення з відомих мультфільмів дидактичного та психологічного сенсу: "Попелюшка", "Чебурашка" - набуття сім'ї, коханої людини, друга. "Чуня" - "Не дивися, хто ти, а дивись, який ти". "Канікули в Простоквашино" - дружба, самостійність, хазяйновитість. "Бюро знахідок" - "Друзів не втрачайте, їх ніхто вам не поверне". "Пластилінова ворона" - (розвиток творчих здібностей) "З нічого - все"; на базі мультфільму можна організувати заняття з ліплення. "К.О.А.П.П." - Пізнання навколишнього світу, концепція "я - ти", співіснування, співдружність.

    Використовувати даний аналіз можуть усі батьки, досить лише трохи замислитися про переглянутим мультфільмом. Однак вихователям не можна забувати про небезпеку, яка ховається за нешкідливою на перший погляд розвагою - переглядом мультфільмів. Дитина не повинна стати бранцем екрану і нереальної дійсності, тому слід пам'ятати, що в день дитина може дивитися не більше 2-3 мультфільмів (30-60 хвилин).

    Очевидно, що неможливо вирішити всі проблеми виховання і навчання за допомогою одних лише мультфільмів, це лише один з варіантів, і, як мені здається, досить дієвий. Для того, щоб батьки могли зрозуміти, наскільки позитивно впливають мультфільми на їх дитину, необхідно:

  • Після перегляду обраного вами мультфільму з певним навчальним (або виховним) змістом поговорити з дитиною про те, що вона зрозуміла, усвідомила. Позитивним результат можна назвати, якщо те, що зрозуміла дитина, і те, що ви хотіли до неї донести, збіглося;
  • Поспостерігати за грою дитини, породженої мультфільмом. Позитивним результатом буде відсутність у грі жорстоких дій, несправедливості, не властивої даному віку проблематики (гроші, кримінал і т.д.). Порівняти, чи збігається присутній в мультфільмі розподіл на позитивних і негативних героїв, з тим, як собі це уявляє ваша дитина.

    Є й інший шлях використання мультфільмів з метою виховання, але шлях більш трудомісткий і менш здійсненний - досвід деяких навчальних закладів щодо створення майстерень по анімації, коли діти мають можливість самі творити сюжет за моделями, відповідним їх уявленням про добро і зло. Створюючи мультфільм, діти повинні поєднувати в своїй свідомості всі його компоненти. Робота над мультфільмом гармонійно й різнобічно розвиває особистість дитини. Вона будується за наступною схемою.

    1. Пошук задуму майбутнього фільму.

    2. Формування творчих груп, розвиток вміння роботи в колективі.

    3. Написання сценарію.

    4. Робота над мультфільмом.

    5. Організаційно-виховна діяльність, відвідування виставок, музеїв і т.д.

    6. Спільний перегляд та аналіз.

    Безумовно, мультфільми, як і будь-що інше, мають неоднозначний вплив на формування особистості дитини. Проте позиція убезпечення дітей від впливу середовища, побуту, культури у всіх їх проявах безглузда, тому що, незважаючи на відомий афоризм: "Діти - квіти життя", дитина все ж таки не теплична рослина, що вимагає штучної ізоляції.
  • Кiлькiсть переглядiв: 0

    Коментарi

    Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.