Як навчити вашого малюка поваги

Чого варто очікувати в цьому віці?

/Files/photogallery/respect_i.jpgНамагатись домогтися шанобливої поведінки від три- або чотирирічної дитини – усе одно, що намагатись вичавити воду з каменя. Зокрема, це пояснюється тим, що мовні навички малюка все ще знаходяться у процесі розвитку. Коли ви кажете йому, що пора спати, навряд чи дитина відповість вам: «Мені так весело у ванній. Чи не можна мені пограти ще п'ять хвилин, будь ласка?». Вона, швидше за все, почне плескатися й викрикувати заперечення з вираженим почуттям протесту, яким горять її очі.Дітей цього віку починає турбувати питання, якою владою вони наділені у своїй родині, і, відповідно, вони починають поступово випробовувати своїх батьків. Це загалом типова поведінка для дошкільнят, іще одна складова їх розвитку.Незважаючи на потребу три- і чотирирічних малюків перевіряти межі вашого терпіння, ви можете й повинні вже зараз починати прищеплювати їм гарні манери. Тому не зволікайте й беріться пояснювати дитині важливість поваги, шанобливого ставлення до оточуючих.

Як навчити дитину поваги?

Демонструйте шанобливу поведінку.
Зазвичай ми не демонструємо нашим дітям таку ж шанобливу поведінку, якої вимагаємо від них. Важко стояти й терпляче чекати, доки ваш малюк відповість вам по суті або розповість про те, що ви хочете дізнатись, але воно того варте. Опустіться до рівня дитини (тобто її зросту), подивіться їй в очі й дайте зрозуміти, що вам цікаво те, що вона каже. Це кращий спосіб навчити дитину уважно вислуховувати вас.


Навчайте дитину ввічливим словам.
Ваша дитина може продемонструвати свою турботу й повагу до інших людей за допомогоюхороших манер. Як тільки вона зможе розмовляти, її варто навчити таких важливих слів, як «будь ласка» і «дякую». Поясніть дитині, що ви швидше й охочіше допоможете їй, якщо вона буде ввічливою з вами, і що вам не подобається, коли вона звертається до вас наказовим тоном. Знову ж таки, шаноблива поведінка самих батьків допомагає значно краще засвоїти принципи бажаної поведінки, ніж будь-які лекції та моралізаторство. Систематично кажіть вашій дитині «будь ласка» і «дякую» (іншим людям теж), і вона дізнається, що ці слова є частиною звичного спілкування як у вашій родині, так і в суспільстві в цілому.

Не реагуйте занадто емоційно.
Якщо ваш маленький дошкільник називає вас поганим словом, постарайтесь не засмучуватися (зрештою, ви ж знаєте, що не відповідаєте змісту цього слова). Дитина, яка хоче спровокувати відповідну реакцію, буде готова терпіти практично будь-які неприємності, тільки щоб отримати її від вас. Замість цього опустіться до рівня дитини, подивіться їй в очі і скажіть тихо, але твердо: «У нашій сім'ї ми не обзиваємо один одного». Потім покажіть їй, як можна отримати бажане за допомогою шанобливої поведінки: «Якщо ти хочеш, щоб я пограла з тобою, просто ввічливо попроси мене:«Матусю, будь ласка, давай разом пограємо в ляльки»».

Очікуйте незгоди.
Життя було би значно простіше, якби наші діти завжди з радістю виконували всі наші вимоги, але це суперечить людській природі. Пам'ятайте: коли ваша дитина не робить те, про що ви її просите, вона не намагається бути нечемною, у неї просто інша думка про це.Розкажіть малюку, що він буде почувати себе значно краще, якщо припинить висловлюватись і діяти подібним чином («Ти ніколи не ходиш зі мною в парк, ти погана мама!»), а замість цього навчиться висловлювати свої прохання позитивно («Будь ласка, давай підемо в парк після магазину»).

Установлюйте обмеження.
Один з найкращих способів продемонструвати свою повагу – бути одночасно і добрим, і непохитним під часдисциплінуваннядитини. Доброта демонструє повагу до дитини, а непохитність показує повагу до того, що треба зробити. Тому коли ваш три- або чотирирічний малюк заводить істерику в супермаркеті і жодна з відомих вам тактик не допомагає, що вам залишається? По-доброму, але незворушно відведіть дитину до машини і, доки вона не заспокоїться, посидьте і почитайте журнал. Після цього ви можете сказати спокійним тоном: «Тепер давай спробуємо ще раз» і повернутись до магазину. Поступово дитина зрозуміє, що істерики й емоційні сплески ніяк не вплинуть на досягнення бажаного та не змінять факт здійснення покупок.

Обговорюйте прояви нечемної поведінки.
Іноді кращий спосіб упоратися із зухвальством – згодом обговорити його зі своєю дитиною, тоді, коли ви обидва будете мати можливість повністю заспокоїтись. Ви можете визнати почуття малюка й висловити вашу точку зору так: «Мені здається, що ти був дуже засмучений. Що, по-твоєму, викликало в тебе такі емоції? Як чемно можна було розповісти мені про те, що ти відчуваєш?». Якщо дитина переконалася, що вам дійсно цікава її думка, вона, швидше за все, дійде того ж висновку, що й ви.

Хваліть прояви шанобливої поведінки.
Позитивно підкріплюйтеспонтанні прояви ввічливості вашої дитини (наскільки це можливо), але будьте при цьому гранично конкретними. Похвала повинна детально описувати поведінку. Ми схильні лише узагальнено казати «молодець», «так тримати». Замість цього краще скажіть так: «Спасибі за те, що ти сказав «будь ласка», коли попросив налити тобі соку» або «Спасибі за те, що ти дочекався своєї черги отримати морозиво». Зрозуміло й точно висловлюйте свою похвалу, і ваша дитина швидко дізнається, що її зусилля не марні й високо цінуються вами.

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.