Виховання ввічливості
Правил ввічливої поведінки треба навчати з раннього дитинства. Дітей, перш за все, необхідно ознайомити з основними правилами ввічливості. І взірцем у цьому мають бути взаємини між дорослими членами родини, дотримання етичних норм спілкування, коли дитині активно пропонується введення в активний словник слів, що належать до категорії мовленнєвого етикету та загальноприйнятих правил ввічливості.
Дитина ще не вміє говорити. Однак її вушко вловлює певні звуки, і внаслідок цього виникають відповідні асоціації. Вранці, ввечері, у будь-яку пору дня вітайтеся з дитиною. Подаючи дитині іграшку, не забудьте сказати "будь ласка". Багаторазове повторення сприятиме засвоєнню елементарних ввічливих мовленнєвих норм.
Систематично в іграх і на заняттях дорослий підкреслює, що ввічливість -це доброзичливість, а тому треба не тільки говорити ввічливі слова, а й "переживати" їх. Коли люди добрі, то вони й слова вимовляють ласкаво, доброзичливо, сердечно, тихим голосом.
Будь-який вияв ввічливості для дитини має бути усвідомленою необхідністю. Перевірте, наскільки ваша дитина дотримується правил ввічливої поведінки, створюючи для цього відповідні ситуації (чи вітається вранці і прощається увечері, чи дякує за застебнутий ґудзик, обід чи іншу послугу та ін.).
Ввічливості дітей треба вчити так само, як ми вчимо їх говорити, малювати, співати, грати на музичних інструментах. Учити терпляче, наполегливо і систематично, використовуючи при цьому ігри та ігрові ситуації (зокрема, і на основі літературних творів), під час трудової та інших видів діяльності. Головне завдання - навчити ввічливо вітатися і прощатися, дякувати за послугу, турботу, добирати правильні форми виявлення ввічливості: не "пробачаюсь", а "пробачте, будь ласка", "дайте, будь ласка", "будьте ласкаві" іт. д.
Із старшою дитиною доцільно вивчити кілька правил: з усіма близькими, знайомими треба вітатися, казати "доброго ранку", "доброго дня", "доброго вечора" та ін., ввічливо попросити про якусь послугу, річ, яка сподобалась, а також подякувати.
Ввічливість дітей, як зауважує Л. Островська, повинна базуватися на щирості, доброзичливості, повазі до оточуючих, інакше вона перестане бути ознакою моральної поведінки.
Потрібно пам'ятати, що навички ввічливості формуються дуже повільно, що виховання їх значною мірою залежить від наполегливості і майстерності педагогів та батьків, їхньої поваги до вихованців.
Можна скористатися деякими правилами ввічливості, які представлені у книзі О. Дорохова "Це треба запам'ятати" (К.: Держвидав, 1960).
• Ти живеш на світі не один. Навколо тебе твої товариші, твої друзі.Тобі приємно, якщо вони тебе поважають? Отже, і ти мусиш їх поважати.А поважаючи навколишніх, ти повинен поводитися так, щоб жити і працювати поряд з тобою їм також було зручно і приємно. Поважай людей, щооточують тебе!
• Перед тим як вийти на вулицю, подивись у дзеркало, чи все гаразд утвоєму одязі.
• Зустрівши знайомих, вітайся першим.
• Якщо назустріч іде старший за тебе - дай дорогу.
• Нерозумно перебивати один одного у розмові.
Не штовхайся. Штовханина не лише брутальна й негарна, а й нерозумна: насамперед від неї програє той, хто штовхається.
Коментарi