Повернутися до звичайного режиму

Виховання ввічливості

Правил ввічливої поведінки треба навчати з раннього дитинства. Дітей, перш за все, необхідно ознайомити з основними правилами ввічливості. І взірцем у цьому мають бути взаємини між дорослими членами родини, дотримання етичних норм спілкування, коли дитині активно пропонується введення в активний словник слів, що належать до категорії мовленнєвого етикету та загальноприйнятих правил ввічливості.

Дитина ще не вміє говорити. Однак її вушко вловлює певні звуки, і внас­лідок цього виникають відповідні асоціації. Вранці, ввечері, у будь-яку пору дня вітайтеся з дитиною. Подаючи дитині іграшку, не забудьте сказати "будь ласка". Багаторазове повторення сприятиме засвоєнню елементарних ввічли­вих мовленнєвих норм.

Систематично в іграх і на заняттях дорослий підкреслює, що ввічливість -це доброзичливість, а тому треба не тільки говорити ввічливі слова, а й "пе­реживати" їх. Коли люди добрі, то вони й слова вимовляють ласкаво, доб­розичливо, сердечно, тихим голосом.

Будь-який вияв ввічливості для дитини має бути усвідомленою необхід­ністю. Перевірте, наскільки ваша дитина дотримується правил ввічливої по­ведінки, створюючи для цього відповідні ситуації (чи вітається вранці і про­щається увечері, чи дякує за застебнутий ґудзик, обід чи іншу послугу та ін.).

Ввічливості дітей треба вчити так само, як ми вчимо їх говорити, малю­вати, співати, грати на музичних інструментах. Учити терпляче, наполег­ливо і систематично, використовуючи при цьому ігри та ігрові ситуації (зокрема, і на основі літературних творів), під час трудової та інших видів діяльності. Головне завдання - навчити ввічливо вітатися і прощатися, дя­кувати за послугу, турботу, добирати правильні форми виявлення ввічли­вості: не "пробачаюсь", а "пробачте, будь ласка", "дайте, будь ласка", "будьте ласкаві" іт. д.

Із старшою дитиною доцільно вивчити кілька правил: з усіма близьки­ми, знайомими треба вітатися, казати "доброго ранку", "доброго дня", "доб­рого вечора" та ін., ввічливо попросити про якусь послугу, річ, яка сподоба­лась, а також подякувати.

Ввічливість дітей, як зауважує Л. Островська, повинна базуватися на щирості, доброзичливості, повазі до оточуючих, інакше вона перестане бути ознакою моральної поведінки.

Потрібно пам'ятати, що навички ввічливості формуються дуже повільно, що виховання їх значною мірою залежить від наполегливості і майстерності педагогів та батьків, їхньої поваги до вихованців.

Можна скористатися деякими правилами ввічливості, які представлені у книзі О. Дорохова "Це треба запам'ятати" (К.: Держвидав, 1960).

• Ти живеш на світі не один. Навколо тебе твої товариші, твої друзі.Тобі приємно, якщо вони тебе поважають? Отже, і ти мусиш їх поважати.А поважаючи навколишніх, ти повинен поводитися так, щоб жити і працю­вати поряд з тобою їм також було зручно і приємно. Поважай людей, щооточують тебе!
• Перед тим як вийти на вулицю, подивись у дзеркало, чи все гаразд утвоєму одязі.
• Зустрівши знайомих, вітайся першим.
• Якщо назустріч іде старший за тебе - дай дорогу.
• Нерозумно перебивати один одного у розмові.

Не штовхайся. Штовханина не лише брутальна й негарна, а й неро­зумна: насамперед від неї програє той, хто штовхається.

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.